До 80 - річчя українського степового природного заповідника “Михайлівська цілина”.

Серед заповідних ділянок Сумщини Михайлівська цілина займає особливе місце. Її унікальність полягає в тому, що тут охороняється ділянка плакорного лучного степу. Плакорні степи (тобто на водорозділах, або підвищеннях) в Україні майже повністю розорані. А цей невеликий куточок неораного степу репрезентує особливі, лучні, степи, які в минулому були поширені в лісостеповій частині України, зокрема, на Сумщині.

З цього часу і починається охорона цієї унікальної ділянки. У 1928 році постановою Сумського виконкому Михайлівська цілина була оголошена заповідником місцевого значення. І саме в липневі дні їй виповнилось 75 років. У 1947 році категорія охорони цілини була підвищена до загальнодержавного заповідника. Пізніше, у 1951 році, заповідник був переданий академії наук України, а саме Інституту ботаніки, науковці якого розпочали детальні дослідження рослинного світу ділянки. З 1961 року Михайлівська цілина увійшла до складу Українського степового заповідника і стала його північним філіалом.
Нині по Михайлівській цілині накопичений значний науковий матеріал. В списку ботанічних праць, який нараховує більше 300 публікацій, чітко простежуються три основні напрямки вивчення рослинного світу - дослідження видів флори, рослинності та змін рослинного світу.
Хто хоч раз побував на Михайлівській цілині, не може забути барвистого цвітіння степового різнотрав'я.

Починаючи з ранньої весни і до пізньої осені степ змінює свої кольори. З настанням теплих весняних днів першими з'являються досить великі, до 7 см в діаметрі, бузково-рожеві квіти брандушки різнокольорової. Саме на Михайлівській цілині знаходиться найбільша на Сумщині популяція цього рідкісного червонокнижного виду. Весна в степу проявляється і у квітуванні сону широколистого, а пізніше, в травні, з'являються великі золотаві квіти горицвіту весняного та жовтогарячі - зіноваті руської. В кінці травня різнобарвний степ прикрашають квітування чини панонської, анемони лісової, півників угорських, шолудивника степового. Кольорова гама степу постійно доповнюється і одночасно змінюється. А який же степ без шавлій? На початку літа степ розквітає синіми барвами - квітують шавлії лучна та поникла. В цей же час починає виколошуватись ковила. Найбільш захоплюючий аспект утворює ковила волосиста, в народі її ще називають тирсою. Неповторної краси надають степу шовковисті сріблясті хвилі ковили тонколистої та ковили пірчастої.
"Де плуг пройшов - там тирса не росте, Де зорано - там не гніздиться стрепет", - писав славетний український поет Максим Тадейович Рильський, який приїздив на Михайлівську цілину у 1960 році і був вражений красою цієї перлини. "Прекрасний степ, справжня поезія!" - записав він у книзі відвідувачів.

Таке ж враження від степу переповідають всі, хто хоч раз побував тут.
В одній розповіді не можна охопити всі види рослин, яких в Михайлівській цілині нараховується 525. На території Михайлівської цілини виявлено 11 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Це 3 види ковили - волосиста, пірчаста та вузьколиста, серед орхідних - пальчатокорінник травневий. На сторінки Червоної книги потрапили і такі гарноквітучі види як брандушка різнокольорова, рябчик руський, косарики тонкі, сон чорніючий, астрагал шерстистоквітковий та зіновать Блоцького. Останній вид вказується на Сумщині лише для Михайлівської цілини, але і тут він є дуже рідкісним. А ще на цілині виявлені 2 червонокнижні види грибів.
В тваринному світі Михайлівської цілини мало великих тварин. Це пов'язано з невеликими розмірами ділянки. Заходять на територію козулі, дикі свині, специфічних степових копитних тут, на жаль, немає. Своєрідними степовими видами є тушканчик великий, занесений до Червоної книги України, та сліпак звичайний, занесений до Європейського червоного списку. Численні в степу птахи.
Режим Михайлівської цілини неоднорідний. На площі 47 гектарів заборонені будь-які регуляційні заходи. На решті території з метою підтримання сталості лучно-степової екосистеми проводиться періодичне сінокосіння.

Не можна перебільшити роль Михайлівської цілини в екологічному вихованні жителів краю. Степ своїми мінливими вогниками квітів, сріблястим ковиловим граєм, неповторними пахощами, щебетанням птахів зачаровує своїх відвідувачів, надає відчуття єдності людини з природою, вчить її цінувати. Слід зауважити, що міжнародна спільнота дуже високо цінує наші заповідники, адже це найвища категорія природно-заповідного фонду за міжнародними класифікаціями, яка в найбільшій мірі забезпечує охорону природних комплексів.